Выступление Министра иностранных дел России С.В.Лаврова:
Уважаемые министры,
Дамы и господа,
Друзья,
Сегодня исторический день. Россия и Зимбабве, давние друзья и союзники, запускают очередную позитивную инициативу – совместное предприятие. Она основывается на взаимном уважении интересов и общем понимании будущего народов России и Зимбабве.
Признателен за то, что мой визит в Зимбабве приурочен к этому событию.
Мы провели очень насыщенные переговоры с Президентом Р.Мугабе и с моим коллегой, Министром иностранных дел Зимбабве С.Мумбенгегви, подтвердив нашу решимость обеспечивать всестороннюю политическую поддержку развитию торгового, экономического и инвестиционного сотрудничества между нашими странами, а также оказывать содействие гуманитарному и культурному сотрудничеству, в том числе в сфере образования. В рамках такого взаимодействия не только российское правительство предоставляет стипендии гражданам Зимбабве, но и российские компании, такие как «Ви Холдинг», присоединяются к этому процессу и участвуют в финансировании обучения зимбабвийцев, которые будут в будущем работать на этом и, я уверен, других совместных предприятиях.
В ходе сегодняшних переговоров мы вновь подтвердили общность наших политических позиций по ситуации в мире. И Зимбабве, и Россия твердо привержены соблюдению норм международного права, норм и принципов Устава Организации Объединенных Наций и, прежде всего, права народов определять свою судьбу, разрешать все споры мирным путем, без применения односторонних мер, в частности мер принудительного характера, которые и России, и Зимбабве пришлось испытать на себе. Обе наши страны убеждены в том, что у политики принуждения, применяемой в одностороннем порядке, нет будущего.
Сегодня особенно важно признавать существование плюрализма в международном сообществе, возникновение новых, крупных игроков, включая Африканской континент, чьи интересы и чей голос должны приниматься во внимание в международной политике. Сегодня ни к однополярному, ни к биполярному миру нет возврата. Будущее мира может быть только многополярным, в противном случае миропорядок не будет устойчивым. Африка – один из столпов изменяющейся мировой системы, и Россия всегда будет с Африкой. Сегодня мы получили от Президента Р.Мугабе, легендарной и исторической личности, очень убедительное подтверждение тому, что и Зимбабве, и Африка навсегда останутся с Россией.
- Вам кого? - удівльонно спрашував охраннік у старого раввіна. - Всех, - отвєчав той, питаясь прорваться внутрь. - Кого всєх? Тут Верховна Рада, рєжимний об'єкт, - не здавався охраннік. - Вот я і говорю, всех, - раввін достав із кармана корочку і протянув охранніку. - Ад-мі-ні-стра-ці-я прє-зі-дє-нта… - с трудом прочитав тот і тут же витянувся по стойкє смірно, отдавая чєсть. - Шо ж ви сразу не сказали, шо оттуда, - пожалувався охраннік. - Да вот, присматрююсь… Раввін осмотрєл охранніка з голови до ног оценівающим взглядом і уточнив. - Мнє такі разрєшат войті? - Да, конєшно, - охраннік сдєлав шаг в сторону, освобождая проход. Раввін осторожно зайшов всередину і принюхався. - Всегда інтєрєсовало, пахнут лі дєпутати тєм, чєм являються, - признався він. - Ан нєт, нє пахнут… Кстаті, к дєпутатам - ето куда? - Туда, - неопрєдєльонно махнув рукою охраннік. - По таблічкам найдьотє. - Благодарю. ПродолжениеРаввін поправив шляпу і пішов по корідору. - А-а-а-а! Хто пустив жида у верховну раду?! Громкій жіночий крик разорвав кулуари. - Україною мають керувати виключно українці. Будь-який чужинець слугуватиме інтересам своєї держави, особливо жид, - псіхувала женщіна. Раввін грустно зиркнув на неї. - Я ненадолго, по дєлу. Керувати нікєм не збираюсь. - Тобто ви не є депутат і не балотуєтесь? - подозрітєльно уточнила женщіна. Раввін отріцатєльно замотав головой. - То це інша справа! - обрадувалась вона. - Українці і євреї завжди жили пліч о пліч один з одним, і навіть спільно страждали від найбільшого ворога людства - націонал-соціялізму. Нєзнкомка украдкою оглянулась по сторонам і тихо спросила: - А ви точно не збираєтесь балотуватися чи заходить по списку? Бо, буває, ходять тут разні лічності, втираються в довєріє к лідєрам фракцій. А потом - глядь, і воно вже з мандатом. І, главне, тільки вчора було масажистом чи лічним перукарем. А мєст-то всього 450... Кстаті, ви, случайно, не раввін у Петра Порошенка? - І у нєго тоже, - скромно признався раввін. - Только я нє по тєм дєлам, а по лічной просьбє. - Якій просьбє? - заінтєрєсувалася женщіна, хіщно раздувая ноздрі. - Лічной, - повторив раввін, - Гдє я могу найті остальних? - Так всі вже зібралися в сесійній залі, скоро ж засідання. Ходімте за мною. Женщіна вцепилася в руку раввіна і потащила його за собой.
Отдохнувші і посвєжевші дєпутати явно були в харошем расположенії духа. - Шо сєгодня голосуєм? - громко поінтєрєсувався один із них, на всєх парах вриваясь в сесійну залу, при цьому грубо штурхая раввіна. - Пєрвоє і второє "за", трєтьє "протів". - Ясно. А шо по моєму вопросу? - А тут уже надо обстоятєльно обсудіть. Пойдьомтє гдє-нібудь уєдінімся… Раввін пройшов до трибуни і постучав в мікрофон. - Куда мнє говоріть, шоби мєня услишалі? - тихенько спросив він у Турчинова. - Ви от Пєтра Алєксєєвіча? - перепитав той. Раввин согласно кивнув. - Тогда я вас включаю. Турчинов жестом показав на трибуну і нажав на кнопку. - Шалом, - поздоровався раввін в мікрофон. Охрєнєвші от такой наглості дєпутати уставились на нєго з откритими ртами. - Я нєнадолго і по дєлу, - сказав раввін, вніматєльно разглядуя прісутствующих. - В біблєйскіє врємєна єврєї жилі в Єгіптє і були рабами. Но нєкій Моісєй услишал глас Божий, которий велів пойті к фараону і потрєбовать отпустити народ Ізраїля… - Шо за хєрня с трібуни, шо за проповєдь? - возмутився хто-то в задніх рядах. - Тут люді важні вопроси рішають, виключіть цього клоуна. - Імєнно так пріказал фараон своїм слугам, когда Моісєй озвучив просьбу, - нєспєшно продолжав раввін. - Потому шо нє вєріл, шо над ним, обладавшим дєньгамі і властью, может бить хто-то куда болєє могущєствєнний. - У нас біблєйскіє чтєнія ілі засєданіє парламєнта? - поінтєрєсувався срєдній ряд. - Убєрітє це недоразумєніє... - Приказав фараон, когда Моісєй прийшов к нєму во второй раз, - подхватив раввін. - І снова Бог проявив тєрпєніє, давая возможность одуматься. Но фараона бісила сама мисль о том, шо от нєго шото трєбували раби. Хтось в першом ряду не видежав і вскочив на ноги: - Я щас сам його виключу... - Угрожав фараон, когда Моісєй обратився к нєму в трєтій раз, - закончив раввін, осторожно снімая шляпу. - І поняв Бог, шо з самовлюбльонними ідіотами договарюваться бесполєзно і лучше сразу начинать с казнєй. Раввін достав зі шляпи огромні садові ножниці і витянув із кармана корочку. - Люстраціонний комітєт, всєм оставаться на мєстах. - Шо за хєрня? - недовєрчіво спитав хто-то. - Читать нада обстоятєльно, за шо голосуєм. А то пєрвоє "за", а второє "протів". Рєгіоналам, коммуністам і пєрєбєжчикам приготовиться всем, остальним ждать - з вами пройдьомся по спіску, - приказав раввін, грозно щолкая ножницями. - Ти охрєнєл? Ми же неприкасаємі, - возмутився якийсь дєпутат. - Імєнно потому обичних людей люстрірують соотвєтствующіє органи, а вас люстрірую я. - А хто дав полномочія? - Народ, - отвєтіл раввін. - Прічом він так давно і отчаянно молить об етом, шо я лічно рішив подивиться на ваше кодло. - А ви, собствєнно, хто? - злобно прогнусавили в перших рядах. - Лібо альфа, лібо омєга. В завісімості от того, попадаєтє ви под люстрацію ілі нєт, - уклончиво отвітив раввін. - Почєму нє віжу готовності? Раввін положив на трибуну садові ножниці і хлопнув в ладоші. Якась нєвідіма сила вдруг подкинула ізумльонних дєпутатів в воздух і вистроїла вдоль стіни. - Ето шо щас било? - угрожающе не поняв один із них. - Нєбольшая дємонстрація, - отвєтіл раввін, беручи в руки ножниці. - А я нє поняла, как ви своїм інструмєнтом собіраєтєсь женщін люстріровать? - істєрічєскі завопив голос, похожий на Бондарєнко, питаясь вирваться. - Сєйчас покажу, - подмигнув раввін, подходя бліже. - Может, всьо же, нє надо, - іспуганно взмолився грузний мужик в самом началє строя, с ужасом глядя на ножниц. - Мало лі, шо народ напридумує. Власть апріорі нє любят. - Повєрьтє, мой дорогой, народ нє просто ні в чьом не ошибся, но о многом і не догадується, - завєріл раввін. - Пожалуй, с вас і начньом. Хтось не сдержався і громко хіхікнув. - А вам, мілєйшій, почєму вєсєло? - поінтєрєсувався раввін у щуплого мужика с наглой рожей. - Ну так он же того, довипєндрювался, - об'яснив мужик. - Так і ви с нім стоїтє в одной шерєнгє, - рєзонно замітив раввін, многозначітєльно кивая на ножниці. Щуплий мужик прєкратив улибаться і рєзко занєрвнічав. - А можно с вамі как-то договоріться? - с надєждой спросив он. - Можно, - кивнув головой раввін. - Пишем заяву по собствєнному, потом ідьом в СБУ і дєлаєм чістосєрдєчноє. А дальше пусть рєшаєт чєловєчєскій суд, я вмєшуваться не буду. Развє шо хтось попитається отвєртється ілі подорвать свої связі, тогда уж нє обєссудьтє, - Раввін многозначітєльно щолкнув ножницями. - Господа, ето блєф, вас разводят! Турчинов вспомнив своє пасторське прошле і рішив нас разиграть, - нєрвно прєдположив хто-то в дальнєм конце. - Ми щас мандати сложим. Тє, шо за нами по спіскам, войдут, а потом ква… Ква, ква… Дєпутати удівльонно витріщились на жабу, яка скакала по сесійній залі, злякано оглядуясь навкруги. Недалеко від неї в строю образовалось пустоє мєсто. - Могу воду в кровь прєвратіть і наоборот, - добродушно прєдупрєдив раввін. - Ілі сразу пєрєйдьом к пєрвєнцам? - Ми всьо напішем, напішем! - наперебой закричали дєпутати. - Только нє надо люстрації. Раввін удовлєтворьонно кивнув і снова хлопнув в ладоші. Нєвєдомі сили отпустили народних ізбранніков і бєсслєдно ісчезли. Дєпутати мгновєнно кинулись по своїм мєстам і зашуршали ручками по бумагє.
- Скажіть, а мнє тоже писать? - поінтєрєсувався Турчинов, наблюдая за проісходящим со свого крєсла. - Сіді пока, - махнув рукою раввін. - Но считай це нєбольшим авансом, совєтую єго оправдать. - А вас точно Порошенко прислав? - Скорєє дал рекомєндацію. Ми с ним вполнє обстоятєльно поговорили і тєпєрь у нєго тоже іспитатєльний срок. Но смотрітє у мєня в оба! Раввін погрозив Турчинову пальцем і нє спєша направився к виходу, подобрав по дорогє жабу. Жаба жалобно квакнула і обрєчонно смотрєла на бувших коллєг, провожавших її іспуганним взглядом.